Метрологія як наука

У 1875 році метрологія була підтверджена конвенцією 17 держав світу, як окрема наука, що визначає стандарти метра й кілограма. Тому 20 травня вважається епохальним історичним днем Всесвітньої метрології.

Рішенням конференції також було засновано Міжнародне бюро мір і ваг, що забезпечує єдність вимірювань міжнародного масштабу, а також заснувався Міжнародний комітет мір і ваг, що виконував наукове керівництво цією роботою, планував та втілював проведення Генеральних конференцій з мір і ваг.

А у 1889 році була проведена перша така конференція. Наразі рішення конференції підтримали 52 світові держави з промислово розвинених країн та економічні спільноти в ролі асоційованих членів Генеральної Конференції з мір та ваг.

Метрична конференція була організована з метою забезпечення єдності вимірювань в усьому світі, проте її важливість відчувається й сьогодні.

Зростання числа учасників Конвенції стримує необхідністю сплати членських внесків, затим незалежні держави (за винятком Росії – вона успадкувала місце колишнього Союзу), що утворилися опісля розпаду СРСР ще не ввійшли до неї. Проте, практично всі країни світу офіційно повідомили, що вони використовують або мають намір використовувати саме метричну систему.

Отож, історичний розвиток в метричній системі мір явно транслює зростання ролі метрології в сприйнятті й використанні сучасним суспільством. Метрологічна наука являється невід’ємною складовою діяльності людини у сфері науки, техніки, економіки та міжнародних відносин. Не використовуючи досягнення в метрології люди б не змогли контролювати здоров’я та людську безпеку, виготовлення харчових продуктів, прогрес в торговій сфері й сфері медицини, вирішення проблем транспорту, навігації, зв’язку, охорони навколишнього середовища тощо на якісному та достойному рівні.

Система метрології зародилася в учених умах ще у ХVІІІ ст., але довго і важко пробивала собі дорогу. Варто згадати неприйняття і категоричне заперечення цієї системи Наполеоном. Великий реформатор суспільства не оцінив її значимості. Відомі його висловлювання з цього приводу: «Немає нічого більш суперечливого складу розуму, пам’яті та розумінню, ніж те, що пропонують ці вчені. Абстракціям і порожнім надіям принесено в жертву благо теперішніх поколінь, бо, щоб змусити стару націю прийняти нові одиниці мір і вагів, треба переробити всі адміністративні правила, усі розрахунки промисловості. Така робота лякає розум».

Проте й сьогодні в окремих розвинених країнах (США, Англія та деякі інші) все ще домінують не метричні одиниці, а дюйми, фути, фунти тощо. За сучасного рівня технічного прогресу переорієнтація промисловості з дюймів і фунтів на міліметри та кілограми – задача виняткової економічної складності.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *